Майно у подружжя може бути особистим, а може бути і спільним. За загальним правилом, вважається, що спільне сумісне майно є те, що придбане під час шлюбу, не враховуючи речей індивідуального призначення. І не має значення, чи працювали обидва з подружжя, чи хтось один, оскільки подружжя саме розподіляє обов’язки в сім’ї і вирішує хто буде доглядати дітей, хто заробляти, і т.д. Важливою є примітка, що у того з подружжя, хто не заробляє, є поважна причина цього не робити (догляд за господарством, дітьми, хворим членом родини,…).
Перелік особистого майна визначено у ст. 57 Сімейного кодексу України.
Спільна сумісна власність може бути розподілена за домовленістю чоловіка та дружини. У такому разі укладається договір, засвідчений нотаріально. Якщо ж сторони не можуть дійти згоди щодо розподілу майна, то він може бути здійснений в судовому порядку.
Спори про розподіл майна можуть розглядатись окремо від позову про розірвання шлюбу, оскільки спільне сумісне майно залишається таким і після розірвання шлюбу. Тобто, ваш нинішній або вже колишній чоловік чи дружина не зможуть продати, подарувати вашу спільну квартиру без вашої згоди.
Розподіл спільного сумісного майна здійснюється за бажанням обох з колишнього подружжя. Якщо ви розходитесь з чоловіком і дружиною у хороших відносинах, і не бажаєте розподіляти майно, вас все влаштовує, можете цього і не робити. Проте строк позовної давності на розподіл майна – 3 роки. Тому добре подумайте, чи варто вам розподіляти майно, адже відносини між людьми можуть змінюватись, і потім з’являються додаткові проблеми для його розподілу.
Ви можете укласти з чоловіком чи дружиною угоду та розподілити між собою майно без судової участі. Але якщо так сталось, що у вас, наприклад, був укладений шлюбний договір, ви укладали його коли, наприклад, були не значні прибутки від бізнесу, а за період шлюбу, бізнес почав приносити значні прибутки, і ви розумієте, що за шлюбним договором опиняєтесь у дуже невигідному фінансовому і не тільки становищі, ви маєте право звернутись до суду про визнання цього договору недійсним.
За загальним правилом розподіл майна здійснюється в рівних частинах. Якщо ж у подружжя є діти, хтось із них має серйозні проблеми зі здоров’ям, ці обставини впливають на розміри часток при розподілі майна.
Також, майно яке відноситься до особистої власності, може бути визнано і спільною сумісною власністю. Наприклад, одружилось подружжя, і у дружини був невеличкий старий будинок. За період шлюбу чоловік та дружина заробляли гроші і вкладали кошти в цей будинок, перебудували його у двоповерховий, зробили басейн. То така власність може бути визнана вже спільною і підлягатиме розподілу між чоловіком та дружиною, не дивлячись на те, що ця власність була отримана дружиною до шлюбу.
Існують і неподільні речі, які знаходяться у спільній сумісній власності (авто, квартира, тощо). Тоді суд таку річ залишає одному з подружжя, а іншому призначає компенсацію. Якщо ж сторони не можуть дійти згоди, кому залишиться майно, а кому буде виплачено компенсацію, то суд визначає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає його у спільній частковій власності. Таким майном, може бути, наприклад, квартира з одним санвузлом, кухнею та входом.
Цікавим моментом майна є поділ бізнесу. Так, багато чого залежить від організаційно-правової форми юридичної особи та участі подружжя у таких юридичних особах. Адже тут треба розмежовувати сімейні спори від корпоративних. Відповідно до ст.ст. 57,61 Сімейного кодексу України, ст. 52 Цивільного кодексу України майно приватного підприємства та фізичної особи- підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності.
Отже, скільки справ, ситуацій, стільки і варіантів вирішення справ. Краще всього, коли чоловіку та дружині вдається домовитись і владнати свої справи без суду. Правова допомога при розподілі майна буде важлива як при мирному врегулюванні справи, так і в суді.на подружжя